About this Episode
Міністр закордонних справ Люксембургу Ксав’є Беттель звинуватив Європейську комісію у затягуванні конкретних дій щодо Ізраїлю під час зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі. За його словами, документ Єврокомісії щодо можливого обмеження торгівлі з ізраїльськими поселеннями на окупованому Західному березі з’явився «надто пізно» після двох років закликів до дій і є лише основою для дискусії, а не готовою пропозицією. Беттель підтримав повну заборону імпорту товарів із поселень, відкинув аргументи про те, що санкції можуть посилити позиції ізраїльських екстремістів перед жовтневими виборами, і заявив, що такі торговельні обмеження можуть бути ухвалені кваліфікованою більшістю, без одностайної підтримки всіх країн ЄС.
Під час сильної спеки наприкінці червня служби екстреної допомоги та лікарні Люксембургу зафіксували різке зростання навантаження. За словами міністрів Леона Глодена та Мартін Депре, з 15 по 30 червня кількість медичних викликів CGDIS у середньому зросла майже на 50%, а 24 червня досягла піку — на 85% більше, ніж зазвичай. У найнапруженіші дні служба швидкої допомоги виконувала понад 300 виїздів на добу. Уряд заявив, що ситуація залишалася під контролем завдяки мобілізації персоналу, хоча кількість госпіталізацій серед людей віком понад 60 років суттєво зросла. Водночас влада зазначила, що оцінка кількості смертей, пов’язаних зі спекою, потребує ще кількох тижнів.
Через зростаючий дефіцит води кілька муніципалітетів, зокрема Вальдбілліг і Бертранж, запровадили обмеження на використання питної води. Було оголошено помаранчевий рівень попередження та заборонено використовувати воду для приватних потреб, таких як миття автомобілів, очищення тротуарів, гаражів або фасадів за допомогою шланга. Також припинено подачу води до деяких дитячих майданчиків, зокрема в Heringer Mill. За порушення правил передбачені штрафи від 25 до 250 євро.
Міжнародний валютний фонд заявив, що уповільнення економіки Люксембургу пов’язане не лише з тимчасовими кризами, а й із глибокими структурними проблемами. За оцінкою МВФ, зростання державного сектору приховує слабкі приватні інвестиції, низьке зростання продуктивності та недостатню впевненість бізнесу. Високі витрати, особливо на житло та оплату праці, знижують конкурентоспроможність країни й стримують створення нових робочих місць та інвестиції. Фонд закликав уряд активніше підтримувати розвиток приватного сектору та застеріг, що економічне зростання не може довго базуватися переважно на державних витратах. Уряд повідомив, що загалом погоджується з висновками МВФ і пообіцяв уважно контролювати державні видатки.
